Ви тут: Головна Структура Інші підрозділи Науково-дослідна лабораторія літературознавства Анотації та рецензії

Реорганізація Гуманітарного інституту

На підставі рішення засідання Вченої ради від 26 травня 2016 року структурний підрозділ трансформується шляхом поділу на:

 

Анотації та рецензії

UCRAINISTICA: збірник наукових праць. Випуск 10. – Кривий Ріг, 2012. – 200 с.

У збірнику репрезентовані культурологічні, літературознавчі, мовознавчі долідження сучасних українських та зарубіжних науковців. Завданням цього наукового видання є консолідація сил європейської україністики та обмін досвідом представників різних галузей знань, що досліджують Україну. Співорганізатором проекту є НДЛ літературознавства Київського університету імені Бориса Грінченка, а одним з редакторів-упорядників – завідувач лабораторії проф. Поліщук Я.О.
У статті «Українська ідентичність та статус української мови в Україні (погляд зі сторони)» хорватський політолог Синиша Куко розглядає мовне питання в Україні у зв`язку з історичним минулим, сучасним соціально-політичним станом, національною проблемою та демографічними умовами у державі. Науковець порівнює специфіку вирішення проблеми мови, питань національності та ідентичності в Україні та в інших посткомуністичних країнах (Білорусії, Росії), підкреслює, що українська ідентичність є як культурною, так і політичною категорією. Автор указує на необхідність об`єктивної оцінки української історії, на потребу руйнування негативних ідеологічних чинників, що призводять до маргіналізації України та її мови. На основі аналізу мовної проблеми, крізь призму «погляду зі сторони» науковець доводить необхідність захисту української мови.
У статті Юрія Кундрата (Пряшів) «Культура східнословацьких українців: здобутки і втрати» виокремлені внутрішні та зовнішні чинники, що мали вплив на культуру східнословацьких українців, окреслені та розглянуті найдавніші (мова, релігія, етнографія, фольклор, дерев`яне будівництво, іконописання), новіші (книгодрукування, література, освіта, театр, журналістика, наука, музика, малярство) та найновіші (сучасні засоби масової комунікації) галузі культури східнословацьких українців. Автор наголошує на втратах, яких зазнала культура східнословацьких українців упродовж останніх двох десятиліть.
Літературознавчу рубрику збірника складають праці Аґнєшки Матусяк (Вроцлав), Ярослава Поліщука (Київ) та Валентини Соболь (Варшава). Агнєшка Матусяк у статті «Маскуліністичний дискурс в українській літературі ХХ та початку ХХІ століття. Причинок до наукового проекту» досліджує особливості маскуліністичного дискурсу в новітній українській літературі. Авторка аналізує український маскулінізм у синхронічній та діахронічній перспективах, доводить, що маскулінізм є важливим компонентом української культури й літератури. Проаналізований у статті аспект маскулінності розкриває нові можливості інтерпретації явищ української культури й має стати одним із різновидів гендерних студій.
У статті Ярослава Поліщука «Час утрачений і віднайдений: стратегія історичної пам`яті в сучасній українській романістиці» увагу акцентовано на специфіці тематизації та концептуалізації минулого сучасними українськими письменниками. На основі аналізу романів Оксани Забужко («Музей покинутих секретів»), Володимира Лиса («Століття Якова»), Ліни Костенко («Записки українського самашедшого»). Дослідник простежує особливості ревізії пам`яті, часу, історичного знання у векторах постколоніальних та постмодерних тенденцій, акцентує на проблемах історичної пам`яті, зв`язку часів, конфлікту поколінь, культурної та національної ідентичності, альтернативних версіях історії.  
Валентина Соболь у статті «Польша в судьбе Ф. Орлика» аналізує діаріуш Пилипа Орлика (1672–1742) – гетьмана-емігранта, автора першої української конституції. Авторка зосереджується на проблемі репрезентації у діаруші ставлення Пилипа Орлика до Польщі та поляків.
Мовознавчі розвідки у збірнику належать Герману Бідеру (Зальцбург) та Миколі Вербовому (Кривий Ріг). У статті «Мовознавча термінологія Івана Франка на тлі галицько-буковинської термінологічної творчості» Герман Бідер досліджує особливості мовознавчої термінології Івана Франка, що міститься у його публіцистиці та кореспонденції. Огляд термінології здійснюється за галузями: системна лінгвістика (фонетика, просодія, орфографія, морфологія, синтаксис, словотвір, лексикологія, фразеологія, лексикографія), діалектологія, соціолігвістика та контактна лінгвістика. На підставі проведеного аналізу дослідник робить висновок про те, що Іван Франко був популяризатором мовознавчої термінології нової української літературної мови, творцем же мовознавчої термінології Іван Франко виступив у сфері соціолінгвістики та мовних контактів.
Микола Вербовий у студії «Спроба історичної характеристики фонетичних процесів у говірках Нижньої Наддніпрянщини» висвітлює фонетичні особливості говірок Нижньої Наддніпрянщини в аспекті історичних змін. Аналіз діалектного матеріалу з села Лозоватки, його порівняння з текстами ХVІІІ – ХІХ ст. дозволили зробити висновок, що більшість із розглянутих фонетичних змін виникли у кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.
Рубрика «Постаті» репрезентує розвідку Юрія Кундрата «Майстер поетичного перекладу», присвячену творчій спадщині Івана Мацинського – перекладача з чеської та словацької мов.  
Особливості хорватської шевченкіани аналізує Домагой Кличек (Крижевці, Хорватія). Автор характеризує збірник текстів хорватських авторів, який склали 20 статей про життя і творчість Тараса Шевченка, а також розкриває традицію перекладів творів Кобзаря у Хорватії.
Микола Вербовий здійснює бібліографічний опис 26-томного видання Наукового збірника Музею української культури у Свиднику (1965–2011). Розкриваючи зміст видання, автор наголошує на високому науковому рівні збірника, на широкому спектрі репрезентованих у ньому матеріалів: дослідження з історії, літературознавства, мистецтвознавства, етнографії, фольклористики, мовознавства, а також рецензії, спогади, архівні документи, ювілейні статті, листування, матеріали конференцій, звіти про діяльність українських установ Чехословаччини тощо.


UCRAINISTICA: збірник наукових праць. Випуск 11. – Кривий Ріг, 2013. – 104 с.
Збірник уміщує наукові статті, присвячені питанням літературознавства та мовознавства, а також рецензії та хроніку. Завданням проекту є консолідація сил європейської україністики та обмін досвідом представників різних галузей знань, що досліджують Україну. Співорганізатором наукового збірника є НДЛ літературознавства Київського університету імені Бориса Грінченка, а одним з редакторів-упорядників – завідувач лабораторії проф. Поліщук Я.О.
У розділі «Літературознавство» представлені статті Дарії Павлешен (Загреб), Ярослава Поліщука (Київ), Оксани Пухонської (Київ) та Терези Хланьової (Прага). У статті Дарії Павлешен «Українська жіноча проза початку ХХІ століття» на основі аналізу творів Людмили Голоти, Євгенії Кононенко, Софії Андрухович, Оксани Забужко та Ірени Карпи розкриті особливості сучасної української жіночої прози. Авторка з`ясовує специфіку світогляду письменниць та їхніх героїнь шляхом дослідження концепту дому та його значень.
Ярослав Поліщук у статті «Стереотип «екзотичної Гуцульщини» і творчість Василя Стефаника» зіставляє два відмінні образи Гуцульщини, що присутні в культурному дискурсі ХІХ та початку ХХ ст.. Один постає з романтичної міфологізації Гуцульщини як ідеального краю. Другий же позбавлений поверхової романтики, реалістичний чи навіть натуралістичний. Саме такий образ рідного краю розкриває у своїй новелістиці Василь Стефаник. Науковець доводить, що Василь Стефаник намагався показати страждання гуцула, його психологічну драму, пов`язану з утратою традиційної ідентичності під тиском цивілізації та соціальних обставин, а тому образ Гуцульщини у його творах є запереченням «екзотичної Гуцульщини».
Стаття Оксани Пухонської «Постколоніальний вимір сучасної української поезії» присвячена розкриттю показових тенденцій у сучасній українській поезії, пов`язаних із запереченням традиції, реалізацією постмодерних принципів (іронія, гротеск, гра, пародія, самопародія, експеримент) та з новим сприйняттям проблем сучасності. Дослідниця акцентує, що в поезії молодих українських авторів відбувається перехід до психологічно-філософської мотивації змістової структури текстів, репрезентація проблем особистості та покоління, не здатних знайти відповіді на кардинальні питання буття.
 Тереза Хланьова предметом свого дослідження обрала концепт запаху в романі Олеся Ульяненка «Жінка його мрії». Аналізуючи твір, дослідниця звертає увагу на художні функції запаху та нюхових відчуттів у творі, підкрелює їхній багатофункціональний характер.  
У розділі «Мовознавство» представлені дослідження Миколи Вербового (Кривий Ріг) та Ани Дуганджич (Загреб). У статті Миколи Вербового «Зміни сполук сонорних у межах слова в українській мові ХVІІІ ст.» проаналізовані вібрування сполук кількох сонорних приголосних у межах одного слова в українській мові ХVІІІ ст. Дослідник вказує на обумовленість змін сонорних у ХVІІІ ст. дисиміляцією їх в українській мові ХVІІ ст. й доходить висновку, що найактивніше сонорні вібрували на території Лівобережної України й Середнього Подніпров`я.  
Ана Дуганджич у статті «Соматичні фраземи з компонентом рука в хорватській і українській мовах» досліджує структуру та семантику соматичних фразем з компонентом рука в хорватській і українській мовах. На основі аналізу авторка вказує на схожість хорватських та українських фразем, на глибоку давнину їх утворень, що пояснюється етнічним походженням двох народів, близькістю їх свідомості та уявлень.
Домагой Кличек (Хорватія) у розділі «Рецензії» здійснює огляд змісту та структури книги «Закарпатська Україна: історія – традиція – ідентичність» (Загреб, 2013), що підготовлена завідувачем кафедри української мови і літератури філософського факультету Загребського університету д. філол. н., проф. Євгеном Пащенком й видана в рамках бібліотеки Ucrainiana croatica. Автор називає рецензовану книгу всебічною науковою монографією, в якій репрезентовані тексти відомих українських та закордонних учених, що стосуються історії, релігії, етнографії, літератури, мовознавства, політики, міграції та інших важливих проблем Закарпаття.
Ярослав Поліщук подає грунтовний аналіз монографії Наталії Малютіної «Польська та українська модерна драма: перехрестя традицій» (Одеса, 2013). Розглядаючи працю Наталії Малютіної у контексті другої хвилі наукового зацікавлення модерном, рецензент підкреслює важливість заявленої проблематики, актуальність компаративного підходу, вмотивованість структури дослідження, цікавість його змісту. Ярослав Поліщук висловлює й окремі зауваження до рецензованої монографії, зокрема вказує на недостатню міру розкриття певних ідей та спостережень, на потребу залучення до дослідження праць М. Ільницького, А. Матусяк, С. Яковенка.

У розділі «Хроніка» Валентина Соболь (Варшава) інформує про ХV Міжнародний з`їзд славістів у Мінську, котрий відбувся 20–27 серпня 2013 р. Розкриваючи основні етапи заходу, авторка вказує на важливі тематичні блоки, комісії, презентації, круглі столи, екскурсії, книжкові виставки, що були організовані в рамках з`їзду, особливу увагу приділяючи роботі круглого столу «Тарас Шевченко: національний вимір і світовий контекст».

 


 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Структура Інші підрозділи Науково-дослідна лабораторія літературознавства Анотації та рецензії