Ви тут: Головна Структура Інші підрозділи Науково-дослідна лабораторія літературознавства Події

Реорганізація Гуманітарного інституту

На підставі рішення засідання Вченої ради від 26 травня 2016 року структурний підрозділ трансформується шляхом поділу на:

 

НАШІ АКТУАЛІЇ

ТИЖДЕНЬ НАУКИ

13 травня НДЛ літературознавства спільно із кафедрою української літератури, компаративістики і соціальних комунікацій було проведено круглий стіл за темою «Культурна експансія та інтелектуальний спротив». Така проблематика  набула особливої актуальності й гостроти в світлі сучасних суспільно-політичних, інформаційних і культурологічних процесів. У заході взяли участь студенти, викладачі й наукові співробітники Гуманітарного інституту, зокрема проф. Поліщук Я. О., проф. Мейзерська Т. С., доц. Сінченко О. Д., доц. Олійник С. М., наукові співробітники Пухонська О. Я., Приліпко І. Л. та ін. Модератор дискусії – професор Ярослав Олексійович Поліщук – висвітлив актуальність запропонованої теми, акцентувавши увагу на проблемі існування культурної експансії в українському соціокультурному просторі.

Професор Тетяна Северинівна Мейзерська у своєму виступі вдалася до історичного екскурсу, простеживши витоки й історію проблеми культурної експансії, зазначивши, що в умовах бездержавності, ідеологічних утисків українська культура впродовж століть перебувала під дією культурної експансії, що була однією зі стратегій політики Російської Імперії щодо України. Національна еліта своєю творчістю й діяльністю протистояла культурній експансії, зокрема такому її прояву, як лігвоцид. Цей напрямок протидії продовжують і сучасні національно свідомі представники української еліти.

Своє бачення обговорюваної проблеми висвітлив доцент Олексій Дмитрович Сінченко, акцентувавши на стимулюючій та мобілізуючій ролі явища культурної експансії, адже будь-які утиски культури, як показує історичний досвід, сприяли активізації мистецької й інтелектуальної еліти, породжували явище творчості-протидії. На переконання Олексія Дмитровича, небезпека інтелектуального спротиву культурній експансії приховується в акцентуванні концептів «свій» / «чужий», що нівелює діалогічний характер культури як явища. Світлана Миколаївна Олійник наголосила на важливості усвідомлення факту існування культури й тих чинників, які визначають її буття: свідомість й активність митців, продумана державна політика тощо.

Розмірковуючи про те, що ідентифікує українців у контексті світової культури, Оксана Ярославівна Пухонська звернула увагу на проблему осмислення самобутності української культури, характеру, світогляду, вказала на приклади із сучасного кінематографу, літератури, які репрезентують спроби митців представити питомо українське, інтерпретувати історичну пам`ять. У цьому контексті актуально прозвучала теза Тетяни Северинівни Мейзерської про те, що дієвим інтелектуальним спротивом культурній експансії має бути здатність і вміння сучасних митців представити іншим культурам власні, оригінальні зразки мистецтва, адже цим ми й цікаві іншим культурам.

Беззаперечним прозвучало й твердження Тетяни Северинівни про потребу творення національної інтелектуальної й мистецької еліти. Проблема державної політики в галузі культури актуалізувала у виступах учасників дискусії «больові точки» сьогодення: безробіття митців, їх перехід в інші культури, відсутність гонорарів, пасивність видавничої справи та ін. Поза увагою учасників обговорення не залишилися зразки сучасного кінематографу та літератури. Питання Ярослава Олексійовича Поліщука про те, якими можуть бути засоби подолання культурної експансії, спонукало до накреслення векторів вирішення актуалізованої проблеми та підбиття підсумків дискусії. Зокрема, учасники обговорення зійшлися на визначенні ключових галузей, у яких має здійснюватися спротив культурній експансії: друкована продукція, засоби масової інформації, кінематограф, література, віртуальний простір.

 

Учасники дискусії

 


 

ЛЕКЦІЇ У ПРАЗІ


8-9 квітня 2014 року завідувач НДЛ літературознавства, професор Поліщук Я. О. провів відкриті лекції  в Карловому університеті у Празі. Теми лекцій стосувалися сучасних українських реалій політичного та культурного характерів, а саме: «Україна в умовах внутрішньої та зовнішньої турбулентності», «Неювілейний Шевченко» та «Поезія Євромайдану». Не є таємницею посилена зацікавленість європейської спільноти українською темою сьогодні , що, власне, і стало приводом академічного візиту провідного українського вченого-літературознавця та культуролога доктора філології  Ярослава Поліщука до Празького університету.
Характерно, що учасниками студій були не лише студенти та викладачі, а й члени Чеської асоціації україністів. Ця організація активно діє у Празі впродовж тривалого часу, залучаючи та підтримуючи інтелектуальний осередок українців у Чехії. Окрім того гостем лекцій доктора Поліщука був відомий вчений-україніст, професор університету в Пряшеві (Словаччина) Микола Мушинка.
Слухачі мали можливість з перших вуст отримати актуальну інформацію про культурне та літературне значення Майдану для української історії, а також взяти участь у цікавих дискусіях з приводу порушених у лекціях важливих проблем нашого сьогодення.

Фрагмент презентації "Шевченко неювілейний"

Проф. Поліщук під час лекції про поезію Євромайдану

 

 

Дискусії зі слухачами

 


 

03 квітня 2014 року в Гуманітарному інституті університету відбулася зустріч студентів та викладачів зі словацьким професором Любором Матейко. Захід був організований у рамках традиційних методологічних семінарів, що вже вкотре проводяться НДЛ літературознавства.

Доктор філології, директор відділу Російської мови і літератури Університету імені Яна Коменського в Братиславі представив присутнім перспективу участі сучасної української книжки у ґрандовому літературному проекті Вишеградського фонду (International Visegrad Fund). Така можливість, за словами проф. Матейко, забезпечить новій українській літературі переклади європейськими мовами та безпрецедентну участь у новочасному літературному процесі Європи.
Упродовж заходу порушувались також актуальні питання, що стосуються ролі та значення українського письменства в світовій літературі, неконкурентноспроможності українського книжкового ринку та процесів інтеграції сучасної літератури у широкий міжнародний контекст. Останнє, за словами доктора Матейко, набуде стрімкого розвитку саме за сприяння подібних проектів.
У семінарі взяли участь заступник директора Гуманітарного інституту з соціально гуманітарних питань, член журі літературного конкурсу «Коронація слова» доцент Волошук Лариса Валентинівна, завідувач кафедри світової літератури професор Ковбасенко Юрій Іванович, літературознавці, доценти кафедри української літератури, компаративістики і соц.комунікацій Борисюк Ірина Василівна та Сінченко Олексій Дмитрович, а також студенти та аспіранти інституту.
Зауважимо також, що завідувач НДЛ літературознавства, професор Ярослав Поліщук є експертом ради цього ґрандового проекту з літературознавчих питань.

 


 

27-28 березня цього року працівники НДЛ літературознавства у складі завідувача професора Поліщука Я.О., старшого наукового співробітника професора Мейзерської Т. С. та наукового співробітника Пухонської О. Я. взяли участь у І Міжнародній конференції пам'яті професора Валентини Іванівни Фесенко, що відбулася у Київському національному лінгвістичному університеті. На пленарному засіданні Ярослав Поліщук виступив із доповіддю про "Формацію символізму в українському мистецтві (журнал "Музаґет")", Тетяна Мейзерська запропонувала учасникам наукового заходу дослідження "Поетики ідентичності у романі Ф. Лабо". Оксана Пухонська виступила на секційному засіданні "Християнський код художньої літератури" із доповіддю "Ревізія категорії сакрального у романі ХХ-ХХІ століть".

Пленарне засідання. Конференц-зала Київського національного лінгвістичного університету

Я. О. Поліщук під час читання доповіді

Виступ Т. С. Мейзерської

 


 

Група молодих учених у складі Пухонської О. Я., Анісімової Л. В. та Гавриловської-Задорецької М. В. на чолі з завідувачем  НДЛ літературознавства проф. Поліщуком Я. О., згідно з наказом Ректора університету, перебувала з офіційним візитом у Білостоцькому університеті (м. Білосток, Республіка Польща) з 17 до 23 березня 2014 року. За період візиту, метою якого було налагодження академічного обміну молодих учених та реалізація Угоди про співпрацю між Білостоцьким університетом та Київським університетом імені Бориса Грінченка, було досягнуто конкретних домовленостей та проведено окремі заходи з популяризації ідеї нашого Університету.

Завідувач НДЛ літературознавства Поліщук Я.О. та науковий співробітник лабораторії Пухонська О.Я. виступили з публічними гостьовими лекціями в Білостоцькому університеті. У викладах взяли участь викладачі та студенти навчального закладу, а також громадськість воєводства.

 Професор Ярослав Поліщук читає лекцію за темою Szewczenko niejubileuszowy (Шевченко неювілейний)


Оксана Пухонська під час публічної лекції Poezja na barykadzie (Поезія на барикадах)

Аспіранти Анісімова Л. В. та Гавриловська-Задорецька М. В. прочитали лекції у крайовій науковій бібліотеці «Książnica Podlaska», за участі студентів університету та учнів спеціалізованого ліцею м. Білосток. Відбулася зацікавлена дискусія навколо представлених тем з української культури.

 Анісімова Людмила під час виступу за темою Mickiewicz w odbiorze ukraińskiej młodzieży (А. Міцкевич в рецепції української молоді)

Марина Гавриловська-Задорецька розказує польським студентам про Motywy orientalne twórczości Mychajły Kociubyńskiego (Орієнтальні мотиви творчості Михайла Коцюбинського)

Молоді вчені університету мали серію зустрічей із білостоцькими колегами філологічного факультету, під час яких обмінялися  досвідом проведення наукових досліджень та можливості впровадження їх результатів, написання та захисту дисертацій.

Заходи за участю грінченківських делегатів широко висвітлювалися в мас-медіа, зокрема у спеціальному репортажі на Підляському регіональному телебаченні 21.03.2014 р., а також у програмі регіонального радіо для нацменшин (українською мовою).

 

 


 

Днями у Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулось відзначення 200-ліття Тараса Шевченка представленням науково-популярного проекту «Шевченкоманія», Модератором та співорганізатором заходу був завідувач Науково-дослідної лабораторії літературознавства доктор філологічних наук, професор Ярослав Поліщук.
Особливістю проведеного дійства стало оригінальне поєднання художньої та наукової візій українського Генія. Відомий шевченкознавець, старший науковий співробітник НДЛ літературознавства професор Тетяна Мейзерська представила глядачам сучасну і оригінальну інтерпретацію поетично-малярської творчості митця.
Дух поезії через музику органічно передали Заслужений артист України Віктор Тетеря, та Заслужений артист України Тарас Яницький. Ювілейній даті була приурочена прем’єра вокального циклу «Три колискові» (вірші Т.Шевченка, муз. В.Вишинського) у виконанні Заслуженого діячі мистецтв України Оксани Петрикової.
Феєричним у контексті заходу була презентація оригінальних видань «Кобзаря» (факсимільне видання 1860 року), «Листування Тараса Шевченка» за редакцією академіка Сергія Єфремова (репринтне видання раритету 1929 року), та книги і аудіо проекту «Тарас Шевченко. Текст і контекст. Великий льох». Директор черкаського видавництва «Брама-Україна» Олександр Третяков у своєму виступі наголосив, що серія шевченкознавчих видань зумовлена не лише ювілейною датою, але й своєрідною даниною, обов’язком перед генієм Шевченка від земляків.

Модерує завідувач НДЛ літературознавства проф.ПоліщукЯ.О.

Старший науковий співробітник НДЛ літературознавства проф. Тетяна Мейзерська

 

 


 

22 листопада 2013 року працівники НДЛ літературознавства (завідувач Ярослав Поліщук та науковий співробітник Оксана Пухонська) взяли активну участь у 17-му філологічному семінарі ім. В. Перетца, що відбувся у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Професор Поліщук Я. О. виступив із доповіддю про славістичні студії Михайла Драй-Хмари, а к. ф. н. ПухонськаО.Я. доповіла про поетичну інтерпретацію Києва Максимом Рильським. Темою цьогорічного семінару була творчість українських неокласиків.

 

 


 

21 листопада завідувач НДЛ літературознавства професор Ярослав Поліщук та старший науковий співробітник підрозділу професор Тетяна Мейзерська взяли участь у прилюдному обговоренні літературних творів, номінованих на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка. Ініціатором заходу була Національна спілка письменників України та «Українська літературна газета». Працівники лабораторії виступили експертами у галузі художньої прози.

 


 

20 листопада о 13.40 в аудиторії 503 відбудеться методологічний семінар НДЛ літературознавства за участю професора Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Польща) Боґуслава Бакули. В рамках семінару заплановані лекції за темами: «Постколоніальна проблематика в актуальному вимірі» та «Київ і Петербург Ярослава Івашкевича». Вже відомий студентам, аспірантам та викладачам Гуманітарного інституту доктор гуманітаристики Боґуслав Бакула є знаним у Європі вченим-славістом, наукове коло зацікавлень якого становлять актуальні проблеми компаративістики, канону та постколоніальних аспектів у літературах Центральної та Східної Європи.
Запрошуємо всіх бажаючих.

 


2 жовтня цього року НДЛ літературознавства провела метатеоретичний семінар за участю вже відомої студентам та аспірантам Гуманітарного інституту доктора гуманістики Вроцлавського університету Аґнєшки Матусяк. Цього разу профессор прочитала лекцію за темою «Між пам'яттю і забуттям. Посткомуністична суспільно-культурна травма в Центральній, Східній і Південно-Східній Європі», акцентуючи увагу на значенні постколоніальної травми для сучасної української літератури та культури. Другий приїзд професора Матусяк до Київського університету імені Бориса  Грінченка мав шалений успіх, оскільки лекційна зала, де відбувався виклад, зібрала значну кількість студентів та викладачів інституту.

 

 


 

У вівторок, 1 жовтня, магістранти та аспіранти Гуманітарного інституту мали змогу послухати лекцію відомого європейського славіста, професора Познанського університету імені А. Міцкевича (Польща) Боґуслава Бакули. Зустріч відбулася у рамках вже традиційних метатеоретичних семінарів, що проводяться науково-дослідною лабораторією літературознавства. Доволі актуальна тема викладу про сучасні літератури Центрально-Східної Європи зацікавила слухачів проблемами канону, антиканону і постканону, модель яких виразно накладається на українські культурно-літературні реалії. Діяльність профессора Бакули також безпосередньо пов’язана із українською літературою, оскільки він є автором відомої праці «Крило Дедала» про вітчизняну дисидентську лірику, а також упорядником конференційних українсько-польських збірників і відомої літературознавцям книги «Теорія літератури в Польщі».Боґуслав Бакула під час лекції вКиївському університеті імені Бориса Грінченка

Завідувач НДЛ літературознавства професор Ярослав Поліщук під час представлення закордонного гостя

Професор Боґуслав Бакула зі студентами та викладачами Гуманітарного інституту

 

 


 

1 жовтня цього року маґістранти, аспіранти та викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка матимуть змогу відвідати теоретичний семінар відомого європейського літературознавця, професора Познанського університету Боґуслава Бакули. Тема семінару: «Постколоніальні студії: за і проти нової методології».

 

Бакула Боґуслав (пол. Bakuła Bogusław)  (нар. 25 березня 1954 р.).  Польський літературознавець, славіст, публіцист, есеїст. Доктор наук (1994), професор (2000)
Боґуслав Бакула народився у Варшаві. Студіював полоністику в Університеті ім. А. Міцкевича.
 З 1998 р. — завідувач лабораторії порівняльного літературознавства в Інституті польської філології Університету ім. Адама Міцкевича у Познані.

 У 2003 р. за внесок  у розвиток  польсько-українського діалогу та дослідження української літератури, Київський славістичний університет присудив науковцю докторський ступінь.
 Ініціатор декількох польсько-українських наукових програм (Львів-Познань, Познань-Київ).

 Редактор збірників: «Porównanie jako dowód. Polsko-ukraińskie relacje kulturalne, literackie, historyczne 1890-1999» (Poznań 2001), «Polska ? Ukraina: partnerstwo kultur» (Poznań 2003).
Співавтор: «Slovníku polských spisovatelů» (Praha 2000); "Енциклопедія сучасної України" (видана Академією наук України).

 Редактор антології «Теорія літератури в Польщі» (Київ, 2007), «Drogi do wolności w kulturze Europy Środkowej i Wschodniej 1956-2006» (редакція Боґуслава Бакули i Моніки Таларчук-Ґубали (Познань, 2007), «Transformacja w kulturze i literaturze polskiej 1989-2004» (редакція Боґуслава Бакули (Biblioteka "Porównań" t.5, Poznań 2007), «Przeszłość w kinie Europy Środkowej i Wschodniej po roku 1989» (редакція Боґуслава Бакули i Моніки Таларчук (Познань, 2008), «Radio Solidarność. Podziemne rozgłośnie oraz audycje radiowe i telewizyjne w Polsce 1982-1990» (редакція Боґуслава Бакули (Познань, 2008).
 Головний редактор наукових журналів: «Porównania. Czasopismo poświęcone komparatystyce literackiej oraz studiom interdyscyplinarnym» і «Slavia Occidentalis».

 Праці:
 1. Oblicza autotematyzmu: Autorefleksyjne tendencje w polskiej prozie po roku 1956. 1991.
 2. Człowiek jako dzieło sztuki. Z problemów metarefleksji artystycznej. 1994.
 3. Skrzydło Dedala. Szkice, rozmowy o poezji i kulturze ukraińskiej lat 50—90 XX wieku. 1999.
 4. Historia i komparatystyka. Szkice o literaturze i kulturze Europy Środkowo-Wschodniej XX wieku. 2000.
 5. Porównanie jako dowód. Polsko-ukraińskie relacje kulturalne, literackie, historyczne 1890–1999. red. 2001.
 6. Antylatarnik oraz inne szkice literackie i publicystyczne. 2001.
 7. Polska — Ukraina: strategiczne partnerstwo kultur. 2002, red.

 Джерелo:
 1. Дзюба І. М. Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — Київ, 2003., стор. 120.

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Структура Інші підрозділи Науково-дослідна лабораторія літературознавства Події